ОРТОСИФОН ТИЧИНКОВИЙ (нирковий чай) — Orthosíphon stamíneus Benth. (грец. orthos — прямий, siphon — трубка + лат. stamineus, a, um — що складається з ниток, тобто тичинковий) — вічнозелений напівчагарник або трав’яниста рослина родини ясноткових (губоцвітних) — Lamiaceae (Labiatae); рос. назви: ортосифон тычиночный, почечный чай; нар. назви: індійський чай, котячі вуса, нирковий чай, яванський чай. Походить із тропіків Південно-Східної Азії (Індонезія, Бірма та ін.). Культивується в Криму та на Чорноморському узбережжі Кавказу як однорічна рослина. У дикому стані — це багаторічна рослина до 70–150 см завв. із чотиригранними темно-фіолетовими гіллястими стеблами і супротивними, довгасто-яйцеподібними або ромбічними листками з великозубчастим краєм; головна жилка та жилки другого порядку можуть бути пурпурово-фіолетові; листки 2–5 см завд., 1,5–2,5 см завш. Квітки двогубі, блідо-фіолетові, на верхівці стебла та гілок містяться по три у пазухах листки та утворюють переривчасте несправжнє волотеподібне суцвіття, тичинки довші, сильно виходять із трубки віночка. Плід — коробочка. Цвіте у липні–серпні.
Як лікарську сировину використовують листя О.т. — Folia Orthosiphonis staminei. Це зібрані протягом вегетації, висушені листки і верхівки пагонів (флеші). Смак злегка в’яжучий, гіркуватий. Запах слабкий.
Хімічний склад вивчений недостатньо. Основними діючими речовинами сировини О.т. є тритерпенові пентациклічні сапоніни: похідні α-амірину, урсолова кислота; флавоноїди. У сировині є етерна олія — 0,2і–0,6%, жирна олія — 2,7%, дубильні речовини — 5і–6%, сліди алкалоїдів, органічні кислоти: винна, лимонна, фенол карбонова і розмаринова; солі калію, гіркий глікозид ортосифонін — 0,01%.
α-Амірин
Настій О.т. зумовлює сечогінну дію, його застосовують при нирковокам’яній хворобі, холециститі, подагрі, гострих і хронічних захворюваннях нирок, набряках різного походження (у т.ч. й при серцевій недостатності), церебральному атеросклерозі та гіпертонії, яка супроводжується порушенням функції печінки та нирок. Сечогінний ефект супроводжується тривалим виділенням сечової кислоти, сечовини, хлоридів, а також солей важких металів. Виявляє спазмолітичний вплив на гладкі м’язи, підвищує виділення шлункового соку і підсилює виділення жовчі. Урсолова кислота має цитостатичні та протизапальні властивості, знижує рівень холестерину в крові. О.т. використовують у гомеопатії.
ДФУ. — Х., 2001; Муравьева Д.А. Тропические и субтропические лекарственные растения — М., 1997; European Pharmacopeaia. — 4th ed. — Strasbourg, 2001.